Український стиль життя.
Це чотирнадцятий крок програми духовних приготувань української молоді до Світового Дня Молоді Краків 2016
Радіти і плакати разом
Радіти і плакати разом: український стиль життя, як найкращий дар Богові для освячення; радість, яка перемагає смуток і дає втіху серед земних негараздів; «світло світить в темряві і темрява його не огорнула» – святкуємо події християнського життя; весела духовність української молоді; повнота життя: разом працюємо, разом молимося, разом святкуємо, разом бавимося.
Розпорядок зустрічі:
- Збір
- Привітання та початкова молитва
- Вступне слово
- пояснення для праці в групах
- Праця в групах
- «Вільний мікрофон»
- Підсумок
- д/з
- молитва
- чай і щось смачненьке
Молитва
Молитва розпочинається знаком хреста, молитвою «Царю небесний» та читанням Святого Письма:
Псалом 46
Усі народи, заплещіте в долоні; радісним голосом ликуйте для Господа. Бо Господь — Всевишній, страшний, великий цар він на всю землю. Він підбиває людей нам, і народи нам під ноги. Він вибирає нам спадщину нашу, славу Якова, улюбленого свого. Вознісся Бог під оклики веселі, Господь — під голос сурми. Співайте Господеві псалми, співайте; співайт нашому цареві, співайте. Бо цар усієї землі — Бог, співайте якнайкраще. Бог над народами царює, Бог сидить на своїм святім престолі. Зібралися князі народів з народом Бога Авраама, бо Богові належать земні захисники. Він вознісся велично.
Вступне слово
Українські народні звичаї і традиції
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них – світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.
Дуже тісно народна творчість пов’язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об’єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір’ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви хліборобські, військові, казково-фантастичні, весільні та біблійно-релігійні.
Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Спас).
Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика. Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням “хата з дітьми – базар, а без них – цвинтар”. Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. Їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити. Аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду. Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам – дев’ясилу, щоб росли здоровими та дужими.
Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити. У церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення. Вони шанувалися як близькі родичі і були для хрещеника другими батьками, бо мали за обов’язок опікуватися дитиною, брати участь у її вихованні, допомагати у скрутну хвилину. Хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.
Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймацтво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.
Досить довго на Україні побутував звичай побратимства (посестринства) — духовного споріднення та взаємодопомоги. Цей звичай сягає корінням чи не скіфських часів. Зазвичай браталися у присутності односельців. Побратимами найчастіше були люди одинокі. Цей обряд забезпечував допомогу в скрутну годину і прирівнював побратимів до кровних родичів.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв’язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам’ять нашого народу.
Пояснення до праці в групах
- Як ви розумієте, що таке звичаї?
- Особливі звичаї у вашій сім’ї.
- Чи є у вашій сім’ї свята які об’єднують.
- На вашу думку, чи справді свята так потрібні українцям?
Вільний мікрофон
Презентація праці кожної з груп
(можна використовувати різний спосіб презентації; ватман, малюнок, театральна постановка і т.п.)
Пояснення теми
(цей матеріал для того хто проводить зустріч)
Оскільки наближається свято Миколая, пропонуємо подивитись про Нього ролик
Домашнє завдання
Підготувати подарунок до Миколая та подарувати його своєму ближньому.
Молитва
Ти, Господи, з’єднав різні народи у визнаванні святого Імені Твого. Благаємо Тебе за з’єднання всіх християн і, зокрема, за християнські народи Сходу. Просимо Тебе, розпали в нас усіх бажання єдності, щоб ми разом творили одне стадо під проводом одного пастиря. Вчини, Господи, щоб вони перейнялись наукою своїх святих учителів, які є також і нашими отцями у вірі. Бережи їх від зла, яке може їх від нас відлучити. Дух згоди й любові, що є знаком Твого перебування між вірними, нехай прискорить той день, коли наші бажання зіллються з їхніми, щоб таким чином кожний народ усякої мови пізнав і прославив Господа нашого Ісуса Христа, Твого Сина. Амінь.
Чай і щось смачненьке
